Жіноча консультація

Вибираю між двома пологовими будинками. Ніяк не можу вибрати. 1) МОНІЇАГ - Московський Обласний НДІ акушерства і гінекології 2) №17
Во всіх форумах пишуть разноє, всі говорять разноє. Вобщем, кому як повезе і з людьми, і з пологами і з власним характером =-))
к жалю, обломилися пологи в 29-ой, дуже вже вона сподобалася, лише на миття закривається якраз коли народжувати (
В 17 ще не була. очками не бачила. У МОНІЇАГ їздила сьогодні - внешне - так повний бардак. Поліклініка, бідні виснажені жінки, бахіли їм впарівают по 6 ре, по коридору, де ходять і сидять що прийшли з вулиці, ходют так само і ті, хто вже там лежить….А пишуть про нього вобщем і цілому добре.
І що вважати за краще? Неділю тому мені було все одно де. Тепер начиталася про ускладнення при пологах. І взагалі так і носила б, нехай там зростає. Але це ж ніхто мене не запитає, це ж все одно народжуватися буде. Ось і думай, де буську народжувати комфортніше….

Може хто з вас з таким стикався і дасть дієву раду?
Стала хворіти спина. Найсильніше вона у мене болить під час сну під ранок.
Сплю я на боці, з подушкою між ніг. Пробувала підкласти подушку під спину - не рятує
Еслі в годину лягаю, то до 9 ранку біль стає нестерпним.
Зарядку роблю, ванну на ніч приймаю, масаж муж робить, в басейні плаваю…
Когда пробуджуюся і встаю з ліжка, то біль проходіт…
Уже не знаю що і делать, стала вже боятися лягати спати
Началось таке кілька днів тому, акушерка мене на останньому занятті запитала, чи не болить у мене спина (із-за моєї постави) адже і ось, тією ж ніччю захворіла!
Вряд це пов’язано з тим, що дитятко головою вгору обернувся..

Прямий триндец якийсь, злить неймовірно.
1. 21 тиждень, з токсикозом розпрощалася давно, проте стоїть, наприклад, встати, не зовсім виспавшись, як починаються нудні позиви до блювоти, що супроводжуються звичайним чувствов голоду і бажанням поснідати. Парадоксец. І сидиш як дурка у ванні, гикаєш над раковиною безрезультатно, злишся і чекаєш, коли все це припинитися і можна буде поїсти.
У хто-нитка таке було?
Бороться з цим, ятак розумію, можна лише висипанням.

2. Вранці не можу їздити в метро. Увечері - ради бога, анінайменшого дискомфорту. Вранці ж в очах темно, повітря не вистачає, вуха закладає - коротше вся краса переднепритомного стану. Увечері - як огірок, навіть під час списів. З цим теж не поборешся?

А взагалі - всім здоров’я більше, дівчатка

Тиск злякався госпіталі і знизилося до допустимих меж, що є 139 на 85:))) Само. Враховуючи, що при 140 на 90 мене б прокесарілі із-за всіх наших проблем, про що прихильно повідомили. Це - погода, щоб її!!!
Сообщилі, що до ПДР я швидше за все, не доходжу.
С дітем все гаразд. Діва від’їла щоки на підлогу-осіб - смішно.
Словом - політ нормальний:)))
Спасибо всім за кулачки - вони точно працюють!!!

Ось у всіх дитя головою вниз після 30-го тижня повертається, або, принаймні, тут всі так пишуть, а мій - зовсім ще маленький, а вже лежить так, як ніби вже приготувався виходити - але ж ще дуже рано, йому 17-я тиждень лише! І ще - раніше він був такий рухливий, метушливий, ногами базікав, руками розмахував - а зараз лежить такий смірненький, ручку під голову підклав, інший прикрився, рухається мало… і сумний якийсь… Так воно імабуть? І взагалі - то хіба зручно ось так висіти головою вниз?

за підтримку поїздки до Єгипту.
поєздка виявилася дивною, відчувала себе там незрівнянно краще ніж тут, в Москві. Здогадуюся, що річ у тому, що удалося виспатися
загореть не удалося (рудим це не дано), зате удалося поплавати на вінсерфінге
в загальному, вагітність на ранніх термінах - це точно не причина відкладати відпочинок, навпаки, швидше привід його собі влаштувати…

по приїзду до Москви лякаюся що чхають і кашляють… у метро нароботі…. здається, скоро буду людиноненависником

вийшовши з консультації в задумливості про доданий за три дні колограмме (!!!!!) при тому, що за ці три дні їлися, в основному, фрукти, ухитрилася подськользнуться і впасти вниз. Обличчям. Приземлилася, звичайно, на карачки, але що відріс пуз теж прийняв участь в поцілунку з асфальтом, що обледенів.
Деть тепер стрибає вельми незадоволено, відчуття, ніби мене переїхав автобус, але на цьому неприємне, мабуть. і кінчається…
Вопрос ось в чому - наськолько нормальний мій нинішній пофігизм, і упевненість, що там все ОК (раз немає сутичок, кровотеч і проч), і чи коштує що-небудь робити, щоб з’ясувати як там Мурік?

Чому майже всі пишуть що новонародженому мами самі відмовляються робити щеплення маляті. Тобто ставиться це в план пологів разом з викладанням на живіт мамі і докладенням до грудей.
Прівівки це шкідливо? Чому ж лікарки норовлять їх зробити?
Прівівки не роблять у такому разі взагалі або по досягненню якогось віку дітками?? Або якісь основні все-таки робляться новонародженими?

Черговий плановий візит до лікарки.
Она: “Оля, та ти ж вагітна другим! Ти не зможеш народити першого - новий плід перекрив вихід! Терміново робити аборт!!!”

Положілі на операційний стіл, зробили аборт (жах, не знаю, як це відбувається в реалі, але ті відчуття не передати…)

Я в Шоке… Прокинулася в холодному поту і сльозах.

К чому такі сни? Я починаю сіпатися…